Видалення щитоподібної залози (тиреоїдектомія) - це серйозна операція, яка може суттєво вплинути на якість життя людини. Нерідко після такого хірургічного втручання постає питання про встановлення групи інвалідності. Які критерії враховуються при цьому? Як відбувається ця процедура згідно з українським законодавством?

Про це докладно розповідає РБК-Україна, посилаючись на коментарі юриста Дар’ї Єрьоменко.

Коли потрібне видалення щитоподібної залози?

Однією з основних функцій щитоподібної залози є вироблення тиреоїдних гормонів, які підтримують нормальний обмін речовин у людському організмі. Щитоподібну залозу видаляють повністю або частково, якщо консервативне лікування її захворювань є неефективним, а також у ситуаціях, коли подолати патологію без хірургічного втручання неможливо. 

 Основні показання до операції:

• рак щитоподібної залози
• дифузний токсичний зоб
• багатовузловий зоб
• доброякісні пухлини, які призводять до порушення функції щитоподібної залози або здавлення прилеглих органів - трахеї, стравоходу, судин чи нервів, а також до утруднення дихання або ковтання
• аутоімунні захворювання щитоподібної залози (зоб Ріделя, тиреоїдит Хашимото)

У яких випадках встановлюють інвалідність?

Встановлення інвалідності після видалення щитоподібної залози можливе в таких випадках:

• якщо орган видалили людині з раком щитоподібної залози, незалежно від стадії захворювання
• у разі неконтрольованого гіпотиреозу, якщо після операції зберігається тяжкий перебіг хвороби, попри призначену гормонозамісну терапію

В інших ситуаціях, зокрема у разі доброякісних вузлів чи компенсованого гіпотиреозу, групу інвалідності не встановлюють.

Дар’я Єрьоменко зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 підставою для оформлення інвалідності є не сам факт наявності захворювання або видалення органа, а відповідність поточного стану пацієнта встановленим критеріям обмеження життєдіяльності, тобто ступеню порушень повсякденної функціональності, які є наслідком захворювання або втрати щитоподібної залози.

“Важливо не ототожнювати критерії направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи з критеріями встановлення інвалідності. Відповідність критеріям направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабміну №1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання”, - наголошує Дар’я Єрьоменко.

За словами юристки, до критеріїв життєдіяльності людини належить здатність до:

• самообслуговування
• пересування
• орієнтації
• контролю своєї поведінки
• спілкування
• навчання
• трудової діяльності

Водночас ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності.

Яку групу інвалідності можуть встановити?

“Людям, які перенесли тотальну або субтотальну тиреоїдектомію з гіпотиреозом (субкомпенсованим або навіть некомпенсованим) у разі адекватного лікування може бути встановлена ІІІ група інвалідності за умови наявності помірних функціональних порушень”, - зазначає юристка.

За її словами, “помірний ступінь вказує на те, що людина відчуває труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування”.

“Проте може бути встановлена і ІІ група інвалідності за наявності у пацієнта виражених функціональних порушень. Це ті випадки, коли особа стикається з труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може спричиняти значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні. Звичні активності вимагають постійної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя людини”, - розповідає Єрьоменко.

За словами юристки, інвалідність І групи встановлюють вкрай рідко. 

“Це випадки значних порушень функцій органів і систем, які призводять до неможливості або зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою у сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування”, - зазначає експертка.

Як відбувається процедура встановлення інвалідності

З 1 січня 2025 року в Україні запроваджено новий порядок встановлення інвалідності. Замість медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) тепер працюють експертні команди, які здійснюють оцінювання повсякденного функціонування людини.

Процедура відбувається так.

Збір документів

Людина надає такі документи:

• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або індивідуальний податковий номер (ІПН)
• військово-обліковий документ для призовників, військовозобов’язаних та резервістів чи посвідчення про приписку до призовної дільниці (за наявності) - для чоловіків віком від 18 до 60 років
• медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров’я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання
• документи про раніше встановлену інвалідність (за наявності) 

Формування лікарем електронного направлення на оцінювання

Лікар формує направлення через електронну систему охорони здоров'я (ЕСОЗ). Під час створення направлення лікар і пацієнт разом обирають заклад охорони здоров’я, у якому працює відповідна експертна команда, та форму оцінювання (очну, заочну, дистанційну або виїзну). 

Оформлене направлення автоматично надходить до обраного медичного закладу, де адміністратор перевіряє документи і вносить дані в чергу на оцінювання. Розгляд справ здійснюється на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

Огляд хворого експертною командою

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку, а члени таких команд щонайменше раз на рік проходять навчання, організоване МОЗ.

Розгляд справи

Після прийняття документів експертна команда розглядає справу протягом не більше 30 календарних днів. У день оцінювання рішення ухвалюється, якщо немає потреби в додаткових обстеженнях. Якщо потрібне додаткове обстеження, справа призупиняється до отримання його результатів, але для повторного розгляду присутність пацієнта не обов’язкова.

Під час розгляду справи члени експертної команди аналізують усі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров’я людини.

У разі встановлення інвалідності експертна команда розробляє рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації.

Строк чинності індивідуальної програми реабілітації визначається строком, на який особі встановлено інвалідність (крім випадків встановлення інвалідності без зазначення строку).

“У триденний строк до територіального органу Пенсійного фонду України або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надсилається витяг з рішення, що формується в електронній системі. Особа може оскаржити рішення експертних команд щодо результатів оцінювання в порядку адміністративного оскарження”, - зазначає Дар’я Єрьоменко.

Нагадуємо, нещодавно юрист розповів, який документ дає право не служити в ЗСУ.

Раніше ми розповідали про головну вимогу для нарахування виплат ВПО.

А також про те, що в Україні запустили проєкт підтримки дітей з інвалідністю.