
Ультрапастеризоване молоко стало звичним продуктом на полицях супермаркетів. Воно зручне, довго зберігається та не потребує холодильника до відкриття. Але чи насправді воно таке саме, як свіже фермерське молоко?
РБК-Україна пропонує вам розглянути 5 фактів, які допоможуть подивитися на цей продукт під новим кутом.
Обробка при високих температурахНа відміну від звичайної пастеризації (70–80°C), ультрапастеризоване молоко проходить обробку при температурі 135–150°C всього за 2-4 секунди. Це миттєво знищує більшість мікроорганізмів, включаючи патогенні бактерії, тому молоко стає безпечним і не псується місяцями. Проте така температура також частково змінює структуру білків і знижує вміст деяких вітамінів.
Практично стерильнеЗавдяки високій температурі обробки ультрапастеризоване молоко стає майже стерильним. Саме тому його можна зберігати без холодильника до 6 місяців у герметичному пакуванні. Але це й означає, що продукт втрачає живі ферменти та частину мікрофлори, які присутні у свіжому молоці.
Менше смаку - більше зручностіЧерез обробку смак ультрапастеризованого молока стає більш нейтральним або навіть трохи "звареним". Деякі гурмани вважають його менш привабливим, ніж у свіжого молока, але для кави, кулінарії чи щоденного вживання воно залишається зручним варіантом.
Менше вітаміну C та BУльтрапастеризація зменшує вміст термочутливих вітамінів, зокрема вітаміну C та групи B. Хоча втрати не критичні, слід пам’ятати: це вже не джерело вітамінів, як фермерське молоко.
Ідеальне для людей з алергією на бактерії у сирому молоціТаке молоко чудовий варіант для тих, хто боїться бактеріального забруднення або має підвищену чутливість. Його безпечність зробила його популярним серед сімей з дітьми.
Ультрапастеризоване молоко - це не "поганий" продукт. Воно має свої плюси: безпечність, довгий термін зберігання, зручність.
Вас може зацікавити
- Топ-6 молочних продуктів, які майже не містять цукру та не шкодять фігурі
- Який плавлений сир не варто купувати
- Топ-4 види сиру, які знижують тиск і підтримують здоров’я серця
При написанні матеріалу використовувалися такі джерела: Держпродспоживслужба, Instagram-сторінка вченого Олександра Коляди.