У 2026-му очікують спад оборонних видатків громад. Чим це спричинено?

У 2025 році українські громади суттєво наростили видатки на підтримку Сил оборони, попри законодавчі обмеження та вилучення військового ПДФО. Проте прогнози на 2026 рік вказують на можливе скорочення фінансування за ключовими напрямами.

Про це пише РБК-Україна із посиланням на результати дослідження Центру розвитку інновацій (ЦРІ), який другий рік поспіль аналізує безпекові витрати органів місцевого самоврядування.

Читайте також: В України закінчуються гроші на оборону: Bloomberg назвало критичний термін

Головне:

• Рекордні закупівлі: У 2025 році 223 громади спрямували 6,8 млрд грн на дрони, РЕБ та авто - це понад 10% їхніх бюджетів.
• Трійка лідерів: Найбільші обсяги допомоги за програмами ТрО зафіксовані у Хмельницькій, Вінницькій та Харківській областях.
• Безпека цивільних: Харківщина стала лідером за видатками на укриття, виділивши понад 2,1 млрд грн за період 2024-2026 років.
• Тривожний прогноз: У 2026 році очікується спад оборонних видатків громад (до 3,9 млрд грн) через бюджетні обмеження та вилучення ПДФО.
• Законодавчий тупик: Розширення прав громад на пряму допомогу армії блокується через непідписаний закон №9559-д.

Дрони, РЕБ та авто: куди йдуть гроші громад

Найбільшою статтею витрат громад у минулому році стали закупівлі техніки для фронту.

На придбання БПЛА, квадрокоптерів, FPV-дронів, засобів РЕБ та автотранспорту 223 громади спрямували 6,8 млрд грн. Це становить трохи більше 10% від їхніх загальних бюджетів.

Географія підтримки

За Програмою сприяння територіальній обороні лідерами за обсягом виділених коштів стали громади у таких областях:

• Хмельницька;
• Вінницька;
• Харківська;
• Луганська;
• Чернівецька.

Окрім прямої допомоги війську, дослідження охопило витрати на облаштування укриттів, відновлення зруйнованих об’єктів, допомогу ВПО та субвенції до державного й обласного бюджетів.

Зокрема, у 2025 році громади повернули до держбюджету у вигляді субвенцій на потреби військових частин 3,2 млрд грн.

Обсяг видатків за областями (інфографіка ЦРІ)

Бюджетна дилема: між Києвом та фронтом

Попри бажання допомагати армії, місцева влада обмежена нормами Бюджетного кодексу. Кожна витрата має відповідати чітким повноваженням, а частина прямих закупівель для ЗСУ може трактуватися як порушення.

Голова правління ГО "Ліга Інтернів", ветеран Микола Мельник називає ситуацію парадоксальною.

"Держава розраховує, що громади підставлять плече і візьмуть на себе частину видатків на ЗСУ, а місцева влада водночас дивиться на Київ, нагадуючи, що оборона - це прерогатива центру. На жаль, досі є слабке розуміння: якщо Сили оборони не зможуть нас захищати, то місцеві бюджети вже нікому не знадобляться", - каже Мельник.

На місцях пріоритетність допомоги пояснюють виживанням регіонів. Зокрема, начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа зазначив, що у 2026 році область та громади регіону планують спрямувати на підтримку захисників щонайменше 2 млрд грн.

Безпека цивільних: лідери з облаштування укриттів

Окремим блоком дослідження стали видатки на цивільний захист. Аналітикиня ЦРІ Олеся Малявіна зауважує, що за період 2024-2026 років беззаперечним лідером за видатками на укриття є Харківська область - 25 опитаних громад виділили на ці потреби понад 2,1 млрд грн.

Суми також лідирують за показниками витрат на ліквідацію наслідків збройної агресії, що зумовлено постійними обстрілами прикордоння.

На що витрачали громади (інфографіка ЦРІ)

Прогноз на 2026 рік: цифри йдуть на спад

Попри зростання частки оборонних видатків у 2025 році (з 8% до 10,2%), плани на поточний 2026 рік виглядають стриманішими:

• Видатки за Програмою сприяння ТрО можуть скоротитися до 3,9 млрд грн.
• Субвенції державі - до 1,2 млрд грн.
• Облаштування укриттів - до 1,0 млрд грн.

Однією з причин невизначеності є відсутність підпису Президента під законопроєктом №9559-д, який мав би розширити повноваження громад у сфері підтримки оборони.

Партнери ЦРІ з ініціативи "Голка" вже звернулися із запитом щодо причин затримки підписання документа, але відповіді наразі не отримали.

Нові моделі: залучення благодійних фондів

Для підвищення ефективності закупівель експерти пропонують змінити підхід до операційної діяльності. Керівник мілітарного напряму Фонду Сергія Притули Богдан Данилів вважає, що військові частини повинні мати змогу працювати з благодійними фондами як із закупівельними операторами.

"Зараз є ситуації, коли підрозділ має ресурс, але не може використати його максимально ефективно. Водночас фонди мають більше гнучкості - особливо в закупівлях за кордоном", - зазначає він.

Директор з ІТ та аналітики ЦРІ Михайло Лейченко підсумовує, що місцеве самоврядування повинне мати автономію у розпорядженні коштами.

"Йдеться про право громад самостійно визначати фінансові пріоритети. Водночас така свобода передбачає і повну відповідальність за рішення", - каже Лейченко.

Раніше ми писали про те, що за даними Державної казначейської служби, видатки загального фонду держбюджету на безпеку і оборону за січень - листопад 2025 року становили 2,22 трлн гривень. Це дорівнює 62,9% від усіх видатків загального фонду. У тому числі, у листопаді було витрачено 221,7 млрд гривень.

Читайте також про те, що з початком війни в Ірані інтерес до української зброї різко зріс, перш за все серед Близького Сходу. При чому ж йдеться не лише про антидронові системи.