У парламенті розповіли, як планують знизити фінансове навантаження на орендарів

Для значної частини внутрішньо переміщених осіб витрати на оренду житла та комунальні послуги стали критичним фінансовим навантаженням. Саме тому держава має розвивати механізми доступної оренди та соціального житла.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.

Головне:

• Масштаби оренди серед ВПО: Загалом в Україні житло винаймають 17% громадян.
• Фінансове навантаження: Витрати на дах над головою стали непосильними для більшості - 16% українців віддають понад 70% усіх своїх доходів.
• Що пропонує влада: У профільному комітеті ВР наголошують, що держава має відійти від логіки лише "будівництва нового" і терміново розвивати сектор доступної оренди та фонди соціального житла для тих, хто не тягне ринкові ціни.
• Зміни для власників квартир: Оренду хочуть повністю легалізувати, знизивши податкове навантаження на орендодавців.

Такі висновки були зроблені за результатами соціологічного дослідження "Добробут, купівельні звички та житлове питання українців", проведеного наприкінці травня.

Скільки українців орендують житло

За даними опитування, загалом житло орендують 17% українців.

Водночас серед громадян, які після 24 лютого 2022 року були змушені переїхати до іншої області, частка орендарів становить вже 65%.

Серед тих, хто перемістився в межах своєї області, житло винаймають 35% опитаних.

"Ці цифри показують прямий зв'язок між внутрішнім переміщенням і потребою в оренді. Для людей, які втратили можливість жити у власному домі або були змушені переїхати через бойові дії, оренда часто стає не тимчасовим рішенням на кілька місяців, а довгостроковою реальністю", - зазначила Шуляк.

Скільки доходів українці витрачають на житло

Окремою проблемою, за словами народної депутатки, є високе фінансове навантаження на орендарів. Згідно з результатами дослідження:

• 36% орендарів витрачають на житло та комунальні послуги від 20% до 50% своїх доходів;
• 28% спрямовують на ці потреби від 50% до 70% бюджету;
• 16% витрачають понад 70% свого доходу.

"Це означає, що для значної частини орендарів житлові витрати вже є критичними або близькими до критичних. Особливо це стосується ВПО, які одночасно мають витрати на адаптацію в новій громаді, пошук роботи, навчання дітей та облаштування побуту", - пояснила Шуляк.

Читайте також: Ціни злетіли наполовину: в якому місті на заході України найдорожче орендувати житло Які рішення пропонують

На думку нардепки, житлова політика має враховувати не лише відбудову та будівництво нового житла, а й розвиток доступної оренди.

Йдеться про створення прозорого та легального ринку оренди, захист прав орендодавців і орендарів, укладання офіційних договорів, а також розвиток соціального житла для громадян, які не можуть дозволити собі ринкові ціни.

Крім того, одним із кроків до легалізації ринку може стати зниження податкового навантаження для власників житла.

"Якщо власникам житла буде простіше і вигідніше укладати офіційні договори, це дасть більше захисту і тим, хто здає житло, і тим, хто його винаймає", - наголосила Шуляк.

За її словами, результати дослідження вкотре підтверджують необхідність реалізації житлової реформи, адже для мільйонів українців питання житла залишається не частиною майбутньої відбудови, а щоденною проблемою, від якої залежить можливість працювати, інтегруватися в нові громади та планувати майбутнє.

Раніше Олена Шуляк заявляла, що нинішня ставка оподаткування доходів від оренди на рівні 23% є надто високою, тому більшість угод укладаються неофіційно. На її думку, для легалізації ринку ставку варто знизити до 7%, а також запровадити комплексні зміни.

РБК-Україна розповідало, що у більшості українських міст навесні 2026 року виріс попит на оренду житла. Ми писали, де найчастіше цікавляться орендою квартир.